З кожним роком все більше ми спостерігаємо явище інформатизації суспільства: всі знають про смартфони, переважна більшість використовує їх у щоденному вжитку; фактично в кожному домі є комп’ютер чи ноутбук; все частіше ми дізнаємося якусь інформацію за допомогою мережі, а не з телевізійних програм; діти мають набагато більше можливостей для швидшого розвитку за допомогою технологій.
Все це розкриває нереальні можливості для удосконалення багатьох аспектів життя дітей дошкільного, молодшого шкільного віку, не кажучи вже про підлітків.
Одним із новітніх напрямків у розвитку і є робототехніка. Все більше автоматизованих виробництв з’являється, все більш досконалі системи штучного інтелекту, все більш тісно роботизовані технології вплітаються у наше життя.
У процесі викладання робототехніки можна побачити наскільки жваво діти сприймають інформацію про розвиток технологій, про те, що ще декілька років тому могло здатися фантастикою. Вони вчаться працювати в команді, що є однією з головних компетенцій у подальших комунікаціях поза групою; вони вчаться проводити аналіз та синтез різноманітних схем роботів та висувати, на основі отриманих даних, гіпотези та висновки, у яких обговорюють ідеї покращення функціоналу роботів, зміни дизайну, підбору необхідних засобів для реалізації поставлених цілей; припускаючи різноманітні моделі розвитку робототехніки у майбутньому, вирішують ситуативні задачі, які можуть виникнути у перспективі; програмують дії для створених роботів, що дає можливість розвивати абстрактне та логічне мислення, адже необхідно розуміти які функції повинен виконувати той чи інший робот, а також правильно побудувати алгоритм дій для виконання поставленої задачі і отримання результату.
Таким чином з одного боку діти займаються улюбленою справою, адже багато хто полюбляє складати конструктори LEGO у вільний час, а з іншого – дізнаються найновіші тенденції розвитку робототехніки як галузі науки, а не якогось фантастичного недосяжного світу.